Аналітика / Кадри і зарплата

"Спрощена середня зарплата": як рахувати бухгалтеру?

24.09.2021З 04.09.2021 КМУ спростив порядок розрахунку середньої зарплати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Зміни були внесені постановою КМУ від 01.09.2021 № 917 (далі - постанова № 917). Але ж дивно було б, якби чітко прописали, у чому полягає «спрощення».
Процитую перше речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100: «Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, ПОЧИНАЮЧИ З МІСЯЦЯ, В ЯКОМУ ВОНИ НАРАХОВАНІ. Порядок пропорційного врахування премій власне не змінився.
Оновлена редакція абз. 3 п. 3 Порядку № 100 звучить неоднозначно. Тому експерти озвучують два варіанти врахування премій. На жаль, лист Мінсоцполітики від 10.09.2021 № 4711-06/45145-07, адресований конкретному запитувачу (а не всім роботодавцям) не вніс ясності. Кожен у ньому побачив підтвердження своєї позиції. Якої саме? Умовно можна виділити 2 варіанти розрахунку середньої зарплати з урахуванням новації.
«Спрощений» алгоритм розрахунку (варіант 1)
З 04.09.2021 премії починаємо враховувати з того місяця, у якому їх нарахували, але за ті місяці, за які їх нарахували. Цілком логічно, адже перерахунків за минулий період робити не треба. Дивно, чому спрощення не стосується інших виплат, нарахованих за попередні періоди. Таких як нараховані за попередні місяці суми зарплати, доплати, оплата роботи у вихідні дні та надурочної роботи. У разі нарахування таких виплат за минулі місяці перерахунок потрібно робити. У разі нарахування таких виплат за минулі періоди абз. 2 п. 3 Порядку № 100 передбачає їх віднесення до місяців, за які вони нарховані. А це вже перерахунок.
Ситуація 1. Премію за 3 квартал нарахували у вересні 2021 – 6 000 грн. Відпустка з 04.10.2021. У липні відпрацьовано 3 р.дн., у серпні – 15 р.дн., а у вересні – 22 р.дн., всього - 40 робочих днів. Під час розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки враховуємо частки премії, що припадають на липень, серпень і вересень. Тобто фактично у розрахунок потрапить вся сума премії – 6 000 грн.
 Ситуація 2. За цих же умов було відрядження у вересні 2021 (квартальна премія нарахована у вересні) – відповідно в розрахунок середньої зарплати мали б потрапити тільки частки премії за липень і вересень 2021, обчислені пропорційно відпрацьованим дням. Тобто до липня включаємо: (6 000 грн. ÷ 40 р.дн.) х 3 р.дн. = 450 грн., а до серпня: (6 000 грн. ÷ 40 р.дн.) х 15 р.дн. = 2 250 грн. Все логічно, питань начебто не виникає.
Щоправда можна зустріти таку думку, що у разі, коли відрядження чи відпустка у вересні й у цьому ж місяці нарахована премія за 3 квартал, її потрібно враховувати тільки з жовтня. Проте, беручи до уваги формулювання «починаючи з місяця, в якому вони нараховані» такі премії все ж варто враховувати навіть, якщо вони нараховані у місяці настання події (відпустки, відрядження). Хотілося, щоб Мінекономіки прояснив цю ситуацію. Перспективне врахування премій (варіант 2) Цікаво, кому вперше ця ідея прийшла в голову? Явно, не бухгалтеру. Прихильники цієї версії пропонують премію враховувати не до тих періодів, за які вона нарахована, а послідовно до відповідної кількості місяців починаючи з місяця нарахування премії. Візьмемо ті ж самі умови, що в першому варіанті.
Ситуація 1.Премію за 3 квартал – 6000 грн нарахували у вересні 2021 року. Відпустка з 04.10.2021. Пропонується враховувати премію до наступних 3 місяців починаючи з вересня тобто до вересня, жовтня, листопада 2021, коли вони потраплять до розрахункового періоду. Працівник відпрацював у вересні - 22, у жовтні – 14, у листопаді – 12 робочих днів, всього 48 робочих днів за цей період.Розрахунковий період: жовтень 2020 – вересень 2021, за перспективним розрахунком ми маємо включити до вересня тільки частку премії: (6 000 грн. ÷ 40 р.дн.) х 22 р.дн. = 3 300 грн.
А якщо відпустка починається з 01.12.2021, тоді вже потрібно додати й частки за:• жовтень: (6 000 грн. ÷ 40 р.дн.) х 14 р.дн. = 2 100 грн.;• листопад: (6 000 грн. ÷ 40 р.дн.) х 12 р.дн. = 1 800 грн.Але тоді замість квартальної премії (6000 грн.) під час розрахунку середньої зарплати буде враховано: 3 300 грн. + 2 100 грн. + 1 800 грн. = 7 200 грн.То де тут логіка, математика й бухгалтерський обік? Це, скоріше, хімія.
Ситуація 2. За цих же умов – відрядження у вересні і премія за 3 квартал нарахована у вересні. За перспективним варіантом в розрахунок середньої зарплати вона не потрапляє, адже враховувати її потрібно в пропорційних частках до вересня і жовтня, коли вони будуть включені до розрахункового періоду.Не виключаю, що з’явиться ще один варіант від Мінекономіки. Ще цікавіше з премією за підсумками року за 2020 рік.
Врахування річної премії під час розрахунку середньої зарплати Ситуація 3. У квітні 2021 підприємство нарахувало і виплатило премію за підсумками 2020 року у сумі 10 000 грн. (у 2020 було відпрацьовано 220 робочих днів). Відрядження з 27.09.2021. Розрахунковий період: липень-серпень 2021 (у липні – 12 р.дн., у серпні – 15 р.дн.) Спрощений варіант розрахункуПремію за 2020 рік відносимо до тих місяців, за які вона нарахована – пропорційно, тобто до січня-грудня 2020 року. Це озачає, що до місяців розрахункового періоду вона не потрапляє й не прийматиме участь у розрахунку середньої зарплати для оплати днів відрядження. Перспективний варіант розрахункуПремію за 2020 рік починаємо враховувати протягом 12 місяців, починаючи з квітня 2021 (місяця її нарахування) тобто з квітня 2021 по березень 2022 – за умови, що ці місяці потраплять до розрахункового періоду.За перспективним розрахунком, коли відрядження з 27.09.2021, потрібно врахувати пропорційно частку премії до липня 2021: (10 000 грн. ÷ 220 р.дн.) х 12 р.дн. = 545,45 грн. і до серпня 2021: (10 000 грн. ÷ 220 р.дн.) х 15 р.дн. = 681,82 грн.
Дивно виглядає такий підхід. Уявіть навіть для відрядження, що буде у квітні 2022 за таким варіантом ми маємо враховувати частки річної премії до місяців розрахункового періоду - лютого і березня 2022.
Аргументи - проти перспективного розрахунку
Перший. Що таке заробітна плата? Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Оплата відпустки та премії виробчничого характеру належить до додаткової заробітної плати (ст. 1 і 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).Резюме 1: заробітна плата нараховується за виконану роботу чи зберігається за певний період. Ці суми нараховуються, під час розрахунку середньої зарплати включаються нараховані суми зарплати. Другий. Аналізуючи Порядок № 100, знаходимо кілька норм, які декларують, що до заробітку для розрахунку середньої зарплати включаються саме нараховані виплати за місяці розрахункового періоду, зокрема:• обчислення середньої заробітної плати проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100);• середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (абз. 1 п. 2 Порядку № 100); • при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (абз. 1 п. 3 Порядку № 100). Резюме 2: під час обчислення середньої зарплати враховується нарахована зарплата тобто виплати за розрахунковий період, а не перенесені з інших місяці.
Третій. Бюджетні установи затверджують кошториси, підприємства - фінансові плани, визначають суму витрат на оплату праці (включаючи оплату відпусток)і встановлюють планові фонди преміювання. Тож включення завищених сум премій у розрахунок призведе до збільшення витрат на оплату праці.Резюме 3. Не можна включати в розрахунок середньої зарплати більше, ніж фактично нараховано! Та й менше теж - адже це можна розглядати як неповна виплата зарплати.
Четвертий. Цільове й раціональне витрачання бюджетних коштів перевіряє Державна аудиторська служба. Тож неправомірне завищення витрат на оплату праці (в частині оплати відпусток) їх безперечно зацікавить.Резюме 4. Бюджетники не можуть дозволити собі включати в розрахунок середньої зарплати більші суми премій, ніж фактично нараховані.
П’ятий. Під час податкових перевірок ДПС перевіряє правомірність визнання витрат на забезпечення виплати відпусток, заохочень (бонусів), а також їх використання. Тому проблеми можуть бути й у госпрозрахункових підприємств.Резюме 5. Не може правомірність визнання витрат залежати від різного тлумачення норми п. 3 Порядку № 100.
Докладно про виправлення зарплатних помилок та про корегування резерву відпусток будемо говорити на практичному семінарі 10.11.2021. Приєднуйтеся! Посилання на повну на програма нижче:ВИПРАВЛЕННЯ ЗАРПЛАТНИХ ПОМИЛОК У ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ, КОРЕГУВАННЯ РЕЗЕРВУ ВІДПУСТОК: ВАРІАНТИ І ПОДАТКОВІ РИЗИКИ
Що робити бухгалтеру у вересні під час нарахування зарплати?Як показує практика норми п. 3 Порядку № 100 кожен читає по своєму. Але ж недарма КМУ анонсував спрощення розрахунку середньої зарплати. Словосполучення «починаючи з місяця, у якому вони нараховані» мало на меті хоч частково позбавити бухгалтерів перерахунку середньої зарплати у разі нарахування премій за минулі періоди. Замінювати місяці, у яких нараховані премії, на інші місяці – немає жодних підстав. Тож спрощений варіант розрахунку, описаний вище, є більш логічним і простішим.
Варто нагадати, що на проведення перерахунків середньої зарплати п. 2 постанови № 917 відодить три місяці, при цьому алгоритм розрахунку застосовуємо чинний на дату події. Якщо у Держпраці будуть претензії посилаємося на цю норму.
Чи може Держпраці оштрафувати за «невірний» розрахунок середньої зарплати? Може, але поки що це лише штраф у розмірі мінзарплати та й застосовується він, якщо порушення не виправлено в строк, установлений приписом. А як правильно рахувати середню зарплату, Держпраці має нам пояснити, а також у акті вказати суми, які потрібно донарахувати (сторнувати). А чи маємо право взагалі відраховувати (сторнувати) зарплату, якщо не було лічильної помилки?
Все-таки хотілося б почути виважену позицію Мінекономіки, дуже дивно виглядає таке тривале мовчання. Лист від 09.10.2021 № 4711-06/45145-07 не варто брати до уваги, адже це відповідь на індивідуальний запит, де Мінекономіки підтверджує, що «Порядок врахування премії при обчисленні середньої заробітної плати, зазначений у листі, вірний». Автори змін до Порядку № 100 проблеми створили всім і чомусь не бажають поділитися з бухгалтерської спільнотою, що ж вони розуміють під «спрощенням».  Світлана ЛІСТРОВА




Залиште відгук чи коментар

* Обов'язкове поле

Дякую!

Ми зв'яжемося з вами найближчим часом.

Can't send form.

Please try again later.